вівторок, 10 жовтня 2017 р.

Посвята в козачата


ПОСВЯТА В КОЗАЧАТА

Тема. Ми – нащадки козаків

Мета:

навчальна:  ознайомити дітей з традиціями козаків; вчити  здорового   способу    життя; допомогти учням усвідомити, що здоров’я – це великий дар не тільки для людини, але й для всього суспільства; розкрити значення здорового способу життя; нагадати корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров’я;

розвивальна: формувати в дітей свідоме ставлення до історії свого  народу; розширити знання учнів про козаків; розвивати кругозір, пам’ять, мовлення дітей;

виховна: сприяти усвідомленню учнями необхідності бути гідними синами України; прагнути стати сильними, здоровими, розумними; домогтися створення дружнього колективу. 

Демонстраційні матеріали: портрети гетьманів України; посвідчення, емблеми, козацький одяг, глек молока, шматок сала, 3 десятки яєць, бинт, шкарпетки, 2 лавки, 2 мішки, 2 шнурки, 2 тарілки каші, плакати з висловами: «Здоров’я козаку більше варте, ніж багатство», «Здоровому пироги не вадять».,

Музичне оформлення: «Козацький марш», Гімн України, метроном, А.Загрудного «Будем козаками», «Засвіт встали козаченьки», «Ми – маленькі козачата», «Я маленький козак», мелодія «Веселий гопачок», «Ми – нащадки козаків», сл. О. Яворської муз. М. Ведмедері.

Технічні засоби: комп’ютер, музичний центр.

        Інтер’єр: Зала святково прибрана. На стінах рушники прикрашені калиною.

Хід свята

Під звуки козацького маршу прапороносець вносить козацький стяг, входить отаман і писар.

Отаман.

Шановне товариство, преславне лицарство низове, нині, у переддень святої Покрови, по закону прадідів, дідів, батьків наших зібралися ми на раду. Кажіть, чи згода раду радити і свято починати?

Усі.

Згода! Згода!

Отаман.

Панове! Славні козачата! Свято розпочинаємо!

Хорунжий.

Козаки, ми вас запрошуємо на свято!

Козацький Марш

Кіш рівняйсь, струнко!

Нехай же буде свято в нас на славу!

Рівняймось! Струнко! Лине Гімн держави!



Звучить гімн України

Отаман.

 Воювали козаченьки,

 З ляхами лихими,

 Повернулися до неньки,

 Рідної Вкраїни!

 Хай загинуть вороги,

 Гей, співаймо козаки!

Пісня «Гей, шуми Великий луже»

Отаман.

Сьогодні в День українського козацтва, ми щиро вітаємо українських патріотів. Бажаємо всім українцям доброго здоров’я і наснаги продовжувати розбудову і утвердження незалежності Української держави. Слава Україні!



Отаман.

За добру долю і волю України колись боролися козаки. А тепер за волю нашої України борються солдати. Багато з них гине у боях, але дух свободи не вмирає. Вони будуть жити в нашій пам’яті. 

Вчитель.

Дорогі батьки, діти! Давайте у думках  згадаємо тих, хто віддав своє життя за нас з вами.

           

Хвилина мовчання (метроном)

Осаул.

Зараз у жилах кожного  Українця тече козацька кров, тече сміливість, мужність, героїзм і любов до Батьківщини, бо ми роду козацького діти, землі української цвіт.



Отаман.

Панове січовики! Я покликав вас на цей майдан, аби вчинити одне вельми важливе і мудре діло.

Бунчужний.

Що це за діло?

Отаман.

Будемо гуртом писати листа нашим нащадкам, майбутнім козакам.

Осавул. Чудово! Лист нащадкам, нашим внукам, правнукам, прапраправнукам!

Отаман.

Пиши писарю! Чолом вам, дорогі наші нащадки, наші козачата.

Обозний.

Славні козаки!

Бунчужний.

Веселі козаки!

Осавул.

Передусім дозвольте побажати вам великого щастя!

Хорунжий.

Здоров’ячка!

Осавул.

Добра і достатку! Миру і злагоди!

Бунчужний.

Волимо, щоб ви і нині, і прісно, і довіку пам’ятали славних лицарів народу нашого!

Обозний.

Байду-Вишневецького!

Бунчужний.

Дорошенка! Сагайдачного!

Осавул.

Заповідаємо вам, як зіницю ока оберігати матінку Україну! І ще бажаємо, щоб ви шанували рідну мову!

Хорунжий.

І пісню! І танець! І сміх!

Отаман.

За сим наш низький уклін добрим людям! Писарю, відправляй листа!

Писар.

Волами чи авіапоштою?

Отаман.

Якими волами? Інтернетом!!! І нехай козацькому роду не буде переводу!

Осавул.

Батьку отамане!

Отаман.

Слухаю!

Осавул.

То ж ондечки вони стоять!

Отаман.

Хто?!

Осавул.

Нащадки наші!

Бунчужний.

Козаки XXI століття!

Отаман.

Ось вона, наша зміна! Чолом, панове козачата!

Звучить козацький марш. Виходять учні 3 класу.

Отаман.

Юні козацькі джури, хочемо і вас почути, подивитись, чи славна зміна підросла?

Учень 1.

З нас, маленьких козаків, 

Не відводить нині віч

Всім відома з правіків

Легендарна славна Січ.

Учень 2.

Кличе нас Вкраїна-ненька,    

Маєм шаблю і бунчук.

Хоч ще, кажуть, ми маленькі,

Та козацький маєм дух.

Учень 3.

Ну, а я скажу вам прямо,

Чесно і без зайвих слів:

Хочу бути отаманом

Запорізьких козаків.

Учень 4.

Не буваєм ми понурі,    

Любим жарт і мову рідну.

Ми – козацької натури!

Ми – майбутнє України!

Писар.

Молодці! А що ви знаєте про символи нашої держави?

Учень 5.

Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Учень 6.

Синьо-жовтий прапор маєм –

Синє небо, жовте жито,

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня,- знаєм всі ми.

Учень 7.

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава, сила,

Наш герб – тризуб,

Недоля нас косила.

Учень 8.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем.

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Діти виконують пісню «Ми маленькі козачата»



Отаман.

А що, козаки! Дайте слово сказати! Чи не час до коша козачат приймати?

Усі.

Перевірити їх є потреба.

Осаул.

А зараз, хлопці – козачата на вас чекають справжні випробування. Ви маєте показати всім, що ви діти козацького роду. Отже, козаки шикуйсь! На  перший – другий розрахуйсь, в дві колони перебудуйсь!



Всі разом, гучно козацький клич промовляємо….

Всі хором.

Я козак і ти козак,

Я вояк і ти вояк,

Щоб в бою стояти мужньо

Ми повинні бути дружні.

Ми хоробрі вояки –

Побратими-козаки.

Під час конкурсів звучить мелодія «Веселий гопачок»

Ø     Конкурс І.

Стати справжнім козаком міг не кожен. На острові Хортиця кожному юнакові влаштовувати випробування. Між скалами закріплювали жердину, по якій з зав’язаними очима повинен був пройти новачок. Якщо оступався, внизу його ловили січовики. Тоді він приходив здавати іспит наступного року.

Завдання на козацьку обачність. Команди повинні пройти по лавці туди і назад і передати естафету іншому долонею  по долоні.

Ø     Конкурс ІІ.

Серйозним випробуванням для юнаків був бурхливий Дніпро. Його треба було перепливти туди і назад.

Завдання на козацьку швидкість  Хто силою мірявся, а хто й швидкістю. Швидкий козак, то велика знахідка у боях з ворогом. Тому показували свою швидкість, розважаючись біля вогнища. Вигадували різні перешкоди, наприклад, стрибки у мішку.

Вчитель.

Поки наші козаки відпочивають свою акторську майстерність продемонструють зараз для вас учні 9 класу

СЦЕНКА

Мама.

Синку, синку, зупинись, послухай мене! Не ходив би ти у солдати. Ну нащо воно тобі, га? Краще женися.

Призовник.

Не хочу!

Мама.

Ой дурненький! Я ж би онуків гляділа.

Призовник.

Мамо, я в армію хочу! В ар-мі-ю! З онуками тобі доведеться почекати. Ти тільки уяви мене солдатом! З автомата – жах! З кулемета – лусь! З гранатомета – гуп! На танку – впер-рьод! Ось де життя для справжнього мужика! А вдома що? Корова мукає, коза бекає, свині перед очима гасають  туди-сюди… Нудьга !

Мама.

Гаразд, гаразд, синку! Раз вирішив, то йди! І батько твій служив, і дід, і прадід. Ось тобі в торбу на дорогу: три пари в’язаних шкарпеток із вовни кози Маньки, три літри молока від корови Зорьки, три метри сала від свині Людки, три десятки яєць від курки Вальки…

Призовник.

Мамо, та хіба ж мене там не годуватимуть?

Мама.

Запаси зайві не будуть.

Призовник.

Та я з вашими харчами так розтовстію, що і в танк не влізу.

Мама.

Не біда. У літак сядеш.

Призовник.

Еге! Хіба з парашутом викинуть, бо й літак летіти не зможе.

Мама.

Справді?!

Призовник.

А ти як думала?

Мама.

Тоді шкарпетки забирай, а їжі не дам! (Починає забирати в призовника припаси.)

Призовник.

Значить, піду в армію голодним?!

Мама.

Ще не хватало, щоб мого синочка з літака скинули на парашуті! А як голова в тебе закрутиться? Тоді що? Краще йди так. Ти ж у мене таке худюще…. Може змилуються, на кухню заберуть, аби поправився. Картоплю чистити. Там хоч отих парашутів нема. Мені спокійніше буде. Ось бинт візьми.

Призовник.

Навіщо?

Мама.

Не дай, Боже, пальця на тій картоплі поріжеш, то хоч забинтувати буде чим. Ой, я ще й по зеленку побіжу…

Ø     Конкурс ІІІ.

Кінь козацький – вірний друг –

Знає весь Великий Луг,

Козака не підведе,

Не покине він ніде.

Завдання на козацьку спритність. Проскакати на "коні” (з м’ячем затиснутим між ногами) дистанцію, повернутись у курінь і передати "коня”.

Ø     Конкурс ІV.

У житті козака було безліч пригод, безліч несподіванок, Бувало й таке, що потрапляв козак у полон. Що тоді робити, треба ж якось вибиратися?

Завдання на козацьку винахідливість. Втеча з полону – розв’язування вузлів.


 Козаки були ще й завзяті співуни. Співали гарно – заслухатись можна було. Вихваляли себе в піснях, розповідали про походи, подвиги, битви. Тож, давайте послухаємо.

Хлопчик виконує пісню «Я маленький козак»

Ø     Конкурс VI.

Ой, які ж обережні, витривалі, сміливі, спритні, винахідливі наші козачки. Ви, мабуть, вже й зголодніли. Чи знаєте, які страви любили  їсти справжні козаки?

Про це вам розкажуть наші дівчатка.

Сценка «Козацькі страви»

Дівчинка 1.

Ось куліш козацький, страва пресмачна,

Як в мисці він, то свято в козака.

Послухайте самі – смакота це, а чи ні?

Киплять свинячі весело реберця,

Промита мірка доброго пшона.

Шкварчить засмажка із цибульки й сала,

Готова скоро страва запашна!



Дівчинка 2.

Ой, смачна вона, духмяна,

Манна, рисова, гречана,

Люблять козаки з пшона,

Це ж бо каша запашна.

Кажуть люди, що без каші,

Хлопці схожі на «кулешу».

Каша сили додає,

І у м’язах тонус є.



Дівчинка 3

Українські страви:

Каші та приправи,

Різні види борщику

І пампушки в горщику,

І сальце  із часничком,

Деруни із молочком,

Картопля в мундирі,

Варенички з сиром,

З хроном холодець,

Хліба буханець.

Ось, що любить козак молодець!



Конкурс VІ.

Завдання на козацький апетит. З кожної команди по одному козаку. Вони будуть змагатися, а хто ж швидше з’їсть кашу.



Дівчатка.

Каші скуштували

Набралися сили

Козаченьки смілі

Козаченьки вмілі.

Обозний

Дорогі  козачата! Хочу вам сказати, що сьогодні  в нас немає ні переможених, а ні переможців. У козаків було гасло «Дружно жити – не тужити!». Навіть якщо у когось, щось не виходило, то наше завдання одне одного навчати і допомагати. Всіх вас вітаю! Ви пройшли всі козацькі випробування і вас можна зарахувати у козацькі лави. Правду ж я кажу, батьку-кошовий?

Отаман.

Молоді джури! До прийняття присяги стояти струнко!

ПРИСЯГА КОЗАЧАТ

Ми – юні лицарі волі.

Ми – землі своєї орлята,

Присягаємо вам до віку

Україну свою захищати.

В гартуванні зміцніють крила,

Стали мудрими і завзятими.

Ми – сини Батьківщини славної,

Джури лицарства – козачата.

Дух Хмельницького і Мазепи

Освятив нам цей стяг свободи,

А козацька й повстанська пісня

Нам миліша від нагороди.

Присягаємо землі-матінці,

Присягаємо Україні.

Присягаємо славним предкам

Боронити свій край до загину.

Просимо Божого благословення

На святу і шляхетну долю –

Україну зробити сонцем,

Що несе всім мир, і волю!

Клянемось! Клянемось! Клянемось!

Отаман.

Вручай же писарю посвідчення орлятам,

Вони ж бо від сьогодні – козачата!

Вручаються посвідчення козачат.

Отаман.

Присягайте, що Вкраїну

Будете любити,

Що віллєте в неї силу ,

Щоб розвеселити!

Всі козачата.

Обіцяєм, вас не підведемо,

Ім’я козацьке гордо понесемо!

Отаман.

Радий, я за вас хлоп’ята,

Радий, мої козачата!

Ви народжені для волі

В рідній хаті, в ріднім полі.

Прийміть від мене, козака,

Та від усього козацького роду

Найщиріші вітання  та побажання:

Щоб хлопчики-козачки були міцні, як дубки,

А дівчата-ластівки, як червоні ягідки.



Осаул.

Не забуваймо,  воля – найвища цінність у житті,

Вільний не може збитися з путі.

Всі ми цінуємо братерство і згоду.

Ми – не раби, козацького ми роду.



Хлопчик .

Ми  - сини твої Вкраїно.

В нас сила духу непоборна!

Козацтво – слава України,

Це гордість наша всенародна!

Пісня «Ми – нащадки козаків»

Отаман.  

Наше свято наближається до кінця. Щоб його завершити, пропонуємо нашим маленьким друзям скуштувати козацької каші.

Усі.

Козачат усіх щиро вітаєм,

Здоров’я і щастя бажаєм!

Отаман.

Молода козацька січ , струнко! Свято закінчено!

Звучить державний гімн.

Прапор винести!




пʼятниця, 21 квітня 2017 р.

Контрольна робота  з літературного читання №7.
(Робота з літературним твором (письмово))
Учениці (учня) 2 класу ________________________________________

1. Прослухай текст. Стеж за читанням по тексту.
Вершники
— Ге-е-ей! Ге-ей!.. — бігли хлопці на конях. — Ге-­ей, козаки, вирушаємо в похід!
А попереду ватаги — Павло Світивода. У нього — найбуйніший кінь. Ледве в руках його тримає — та­кий дебелий сонях! А позаду він вигнутий, мов лук, ще й із лійкою. Жене його, того соняшникового коня, Павло Світивода, а бачить себе на справж­ньому Буяні. Летить, аж вітер у вухах свистить. Тіль­ки курява стовпом устає.
— Ге-е-ей! Ге-ей!.. — гукає ватаг. — У по-о-о-охі-і-ід!..
І мчить ото ватага вершників по шляху, мчить-гомонить, мов котиться волохатий вихор до самого ланка, до золотистої стяги квітучих соняшників.
— Сті-і-ій! — ватаг велить, і вся ватага зупиняється. Поволі сідає пил, і крізь його імлу вимальовують­ся постаті завзятих комонників.
— А що я казав? Таки повертаються за сонцем!..
— Та ні-і... Стоять на місці. Як дивилися годину тому на Курячу гору, так і дивляться.
— Онно, диви! .. оцей крайній геть повернувся...
— Може, хтось в'язи скрутив...
— Що ти мені балакаєш?
— А глянь...
Справді, хтось, видно, хотів виламати соняха, та тільки шматок відщипнув. Тому й голову повернуло.
— Добре, — каже Павло Світивода. — Пропоную дослід. Скільки нас усіх? Раз, два... Семеро. Так от. Чергує кожен по годині. Спостерігає. Записує. А ми щогодини змінюємо вахту і позначаємо, на скільки соняхи повернули свої голови: чи встигають за сон­цем, чи ні. Тягнемо жеребки.
На листочках із лободи понаписували цифри від 1 до 7 та й повкидали в картуз. Підтрусили, пере­мішали.
— Тягніть.
Випало Петрусеві першому чергувати, а Павло­ві — останньому.
— Мені й належить підсумки підбити. Позначай­те, куди ж дивляться соняхи. Тепер Петро лишаєть­ся а ми — е-е-ей!..
І покотився гомінкий волохатий вихор від ланка до села.
Петро спочатку сидів собі в затінку соняхів, аж чує — музика. Така мелодійна, тиха, задушевна. Підвівся. Згори долинає. Глянув угору, а перед ним — здоровецька сонячна планета. Хм... Як диви­тися звіддалік, то соняшник — мов сонце. А зблизь­ка — мов планета з протуберанцями сонця. Соняч­на планета. На ній густо стоять квіточки з коронами, на ті корони сідають бджілки й виграють свою не­повторну музику. Аби ці квіточки не розсипались, їх туго стягує в один кошик віночок зелених листочків, а кружка тріпотять яскраві золоті стрічечки, мов за­кликають тих невгамовних бджілок:
— Сюди по медок, сюди!
Чим більше Петро усе це роздивлявся, тим далі його захоплювали дивні думки: як усе це мудро влаштовано!
Тут прикотився гомінкий волохатий вихор і почу­лося Павлове:
— Ну що? Помітив?
— Га? Хіба вже година минула?
— Навіть більше. Ми й так забарилися, поки ко­ней у ставку напоїли.
— А я й незчувся...
— Гаразд! Здавай чергування Миколі, та й поїдемо.
— Я не поїду. Я ще на одне чергування залишусь.
— Ну, лишайтеся вдвох. А ми — ге-е-ей, козаки!..
Волохатий клубок покотився від ланка до села.
А Петрусь узявся виповідати Миколі ті дивні спо­стереження.
Дмитро Чередниченко
2. Виконай завдання.
Обери та познач правильну відповідь.

11.     Хто був попереду ватаги хлопців?
         А  Микола
Б  Петро
В  Павло

22.     Яких коней мали вершники?
         А  справжніх
Б  соняшникових
В  дерев'яних

33.     З'єднай стрілками відповідні порівняння.

Соняшник —           •    •  мов яскраві золоті стрічечки.
Пелюстки                 •    •  гомінкий волохатий вихор.
соняшника —
Ватага хлопців на     •    •  мов сонце, мов— планета.
соняшникових конях
4. Запиши, які дивні думки охоплювали Петра.